DOI

Публічна заява про концепт ідеї майбутнього проєкту

Ми раді представити концепцію нашого нового проєкту, що має на меті впровадження інноваційних рішень у сфері блокчейн-технологій. Наш проєкт зосереджений на використанні потужних мереж для забезпечення безпеки менших блокчейнів через "Merged Mining" або "Proof-of-Work Security Inheritance".

Ідея Проєкту: Наш проєкт передбачає створення нової платформи, яка дозволить менш потужним блокчейнам використовувати хешування або інші механізми з більш великих і потужних блокчейнів для підвищення їхньої безпеки. Це включає розробку та інтеграцію механізмів, подібних до Delayed Proof of Work (dPoW), Merged Mining, та Auxiliary Proof of Work (AuxPoW), які забезпечують захист від атак типу 51% і знижують витрати на підтримку потужних майнінгових мереж.

Чому це Важливо:

1. Захист від атак: Ми прагнемо забезпечити надійний захист для менших блокчейнів, які можуть бути вразливими до атак через низький хешрейт. Використання потужних мереж для підвищення безпеки зменшує ризик успішних атак типу 51%.
2. Економія ресурсів: Наш проєкт дозволить меншим блокчейнам зменшити витрати на створення власних потужних майнінгових мереж, використовуючи вже існуючі механізми безпеки.
3. Інноваційний підхід: Ми ставимо за мету розробку нових рішень та технологій для децентралізованих мереж, що можуть зробити їх більш стійкими і надійними в умовах сучасного ринку.

Запрошуємо всіх зацікавлених долучитися до нашого проєкту, щоб разом реалізувати ці амбітні цілі і створити інноваційну платформу, що забезпечить безпеку і стабільність для блокчейн-екосистеми.

З нетерпінням чекаємо на можливість співпраці і обміну ідеями з вами!

---

Якщо є якісь доповнення або уточнення, дай знати!

Вступ: У світі блокчейн-технологій існує кілька інноваційних підходів для забезпечення безпеки менших і менш потужних мереж. Один із таких підходів — "Merged Mining" або "Proof-of-Work Security Inheritance". Цей метод дозволяє меншому блокчейну використовувати хешування або інші механізми більш потужного блокчейну для підвищення своєї безпеки. Це є критично важливим для малих блокчейнів, які можуть бути вразливими до атак через низький хешрейт.

Чому це важливо:

• Захист від атак типу 51%: Мерджед майнинг забезпечує додатковий рівень захисту для менших блокчейнів, роблячи їх значно менше вразливими до атак типу 51%. Це особливо важливо для молодих і менш відомих проектів, які не мають великої потужності майнінгу.
• Економія ресурсів: Менші блокчейни можуть скористатися безпекою великого блокчейну без необхідності створення та підтримки власної потужної майнінгової інфраструктури. Це дозволяє зекономити ресурси і зосередитися на розвитку інших аспектів проекту.
• Зміцнення мережевої стійкості: Використання хешрейту потужного блокчейну для захисту меншого блоку сприяє загальному зміцненню мережі, що робить її більш стійкою до спроб злому та атак.

Цей підхід є важливим інструментом для забезпечення безпеки і стійкості блокчейнів, особливо тих, які тільки починають свій шлях і ще не мають достатньої потужності для самостійного захисту.

---

Якщо є якісь доповнення або зміни, дай знати!

I

Існує концепція блокчейнів, які спираються на інший блокчейн для захисту та підвищення безпеки від атак типу 51%. Це часто називається "Merged Mining" або "Proof-of-Work Security Inheritance", де один блокчейн використовує хешування або інші механізми більш потужного блокчейну для забезпечення власної безпеки. Такі блокчейни є цікавим рішенням для малих мереж, які можуть бути вразливі до атак через низький хешрейт.

Приклади:

1. Комодо (KMD): Комодо є одним з найбільш відомих прикладів. Він використовує метод під назвою Delayed Proof of Work (dPoW). В рамках цього методу Комодо хешує свої блоки в блокчейн біткоїна (BTC) для додаткового захисту. Якщо мережу Комодо атакують, записи можуть бути відновлені через біткоїн-блокчейн, який є значно більш захищеним завдяки великому хешрейту.

2. Namecoin (NMC): Один із перших блокчейнів, що використовує Merged Mining з біткоїном. Namecoin хешує свої блоки за допомогою біткоїн-майнерів, що дає йому значний рівень захисту від атаки 51%, опираючись на потужну мережу біткоїна.

3. Elastos (ELA): Еластос використовує подвійний механізм консенсусу, який включає Merged Mining з біткоїном і додаткову структуру Delegated Proof-of-Stake (DPoS). Це допомагає Elastos забезпечувати стійкість до атак 51%, опираючись на потужний хешрейт біткоїн-майнерів.

4. AuxPoW (Auxiliary Proof of Work): Це загальний підхід, який дозволяє блокчейну використовувати хешрейт іншого блокчейну для безпеки. Блокчейн, що використовує AuxPoW, приймає хеші блоків від блокчейну з вищим хешрейтом для додаткового захисту.

Принцип роботи:

Блокчейн, який захищає себе через інший блокчейн, хешує свої блоки в основний (опорний) блокчейн. Це забезпечує додатковий рівень безпеки, оскільки, щоб здійснити атаку 51% на цей блокчейн, зловмисник повинен мати контроль над обома мережами.

Переваги:

• Захист від атаки 51%: Блокчейни, які використовують хешування або інші механізми на більш потужному блокчейні, менш вразливі до атак, оскільки атака на менший блокчейн означатиме необхідність атаки і на потужніший.
• Економія ресурсів: Це дає можливість використовувати захист великого блокчейну без необхідності підтримувати власну потужну майнінгову мережу.

Таким чином, блокчейни на кшталт Комодо та Namecoin показують, як можна опиратися на більш потужні мережі для захисту власної інфраструктури, що робить їх більш безпечними та стійкими до атак.

II

Цей концепт дуже цікавий і справді демонструє, як можна забезпечити безпеку малих блокчейнів за допомогою більш потужних мереж. Ось як можна структурувати цей текст для публікації або документа:

---

Концепція Мерджед Майнингу та Інші Методи Захисту Блокчейнів

Існує концепція блокчейнів, які спираються на інший блокчейн для підвищення безпеки від атак типу 51%. Це часто називається "Merged Mining" або "Proof-of-Work Security Inheritance". В цьому підході один блокчейн використовує хешування або інші механізми більш потужного блокчейну для забезпечення власної безпеки. Такі блокчейни є ефективним рішенням для малих мереж, які можуть бути вразливі до атак через низький хешрейт.

Приклади:

1. Комодо (KMD): Комодо використовує метод Delayed Proof of Work (dPoW). В рамках цього методу Комодо хешує свої блоки в блокчейн біткоїна (BTC) для додаткового захисту. Якщо мережу Комодо атакують, записи можуть бути відновлені через біткоїн-блокчейн, який має значно більший хешрейт.

2. Namecoin (NMC): Один з перших блокчейнів, що використовує Merged Mining з біткоїном. Namecoin хешує свої блоки за допомогою біткоїн-майнерів, що забезпечує значний рівень захисту від атаки 51%, завдяки потужній мережі біткоїна.

3. Elastos (ELA): Elastos використовує подвійний механізм консенсусу, який включає Merged Mining з біткоїном і додаткову структуру Delegated Proof-of-Stake (DPoS). Це допомагає Elastos забезпечувати стійкість до атак 51%, опираючись на потужний хешрейт біткоїн-майнерів.

4. AuxPoW (Auxiliary Proof of Work): Це загальний підхід, який дозволяє блокчейну використовувати хешрейт іншого блокчейну для безпеки. Блокчейн, що використовує AuxPoW, приймає хеші блоків від блокчейну з вищим хешрейтом для додаткового захисту.

Принцип роботи:

Блокчейн, який захищає себе через інший блокчейн, хешує свої блоки в основний (опорний) блокчейн. Це забезпечує додатковий рівень безпеки, оскільки, щоб здійснити атаку 51% на цей блокчейн, зловмисник повинен контролювати обидві мережі.

Переваги:

• Захист від атаки 51%: Блокчейни, які використовують хешування або інші механізми на більш потужному блокчейні, менш вразливі до атак, оскільки атака на менший блокчейн вимагатиме атаки і на потужніший.
• Економія ресурсів: Це дозволяє використовувати захист великого блокчейну без необхідності підтримувати власну потужну майнінгову мережу.

Блокчейни, такі як Комодо та Namecoin, демонструють, як можна використовувати більш потужні мережі для захисту власної інфраструктури, роблячи їх більш безпечними і стійкими до атак.

---

Якщо потрібно внести будь-які зміни або доповнення, дай знати!

https://matrix.to/#/!DMoGUOhkFWyeOBdMVu:matrix.org/$3rLVfMuB0GOiQ-D7xRnA-ju3L8TAr7LEV5wVmsrrP-o?via=matrix.org&via=t2bot.io

Название:

Вступление:

В современном мире цифровой музыки стриминговые платформы стали основой музыкальной индустрии. Но с развитием технологий пришли и новые схемы манипуляции. Недавний случай, когда музыкант из США заработал $10 млн, создавая контент для несуществующих артистов и накручивая прослушивания с помощью ботов, ярко иллюстрирует вызовы, с которыми сталкивается индустрия. В этой статье мы рассмотрим, как такие схемы работают, какие угрозы они несут для бизнеса, и как будущее стриминга будет зависеть от внедрения новых методов защиты и регулирования.

Этот доклад на Хабре касается случая, когда музыкант в США заработал $10 млн, создавая контент для несуществующих артистов, который слушали боты. Это иллюстрирует проблему использования автоматизированных систем для накрутки прослушиваний в стриминговых сервисах, что искажает реальную популярность контента и может служить финансовой выгоде. В статье также подчеркивается важность борьбы с такими схемами, которые нарушают прозрачность музыкальной индустрии.

Могу помочь с дальнейшими аналитическими выводами по этой теме?

Основные моменты, механика и проблемы в оперативной деятельности стриминговых провайдеров, связанные с кейсом заработка $10 млн на фейковых артистах, включают несколько ключевых аспектов:

1. Механика заработка на несуществующих артистах:

• Создание фейковых профилей артистов: Контент загружался на стриминговые сервисы под вымышленными именами, что позволило музыканту оставаться анонимным и масштабировать свои действия.
• Использование ботов для накрутки прослушиваний: Специальные программы или скрипты имитировали активность пользователей, создавая иллюзию популярности треков.
• Монетизация прослушиваний: Стриминговые сервисы платят роялти на основе количества прослушиваний, что позволило злоумышленнику получать доход от накрученной статистики.

2. Проблемы в оперативной деятельности стриминговых провайдеров:

• Недостаток систем для выявления фейковой активности: Стриминговые платформы часто не имеют надежных механизмов для обнаружения ботов, что позволяет злоупотреблять системой.
• Сложности в контроле качества контента: Автоматизированные процессы загрузки треков на платформы облегчают манипуляции, так как нет ручной проверки каждого загружаемого файла.
• Конкуренция между сервисами: Платформы, стремясь привлечь больше артистов, могут недостаточно тщательно проверять их активность и контент, чтобы удерживать свою аудиторию.

3. Юридический баг системы:

• Отсутствие строгих правовых норм: Текущие законы не всегда успевают за технологическими новшествами. Это приводит к отсутствию строгих норм, регулирующих фальсификацию данных и искусственную накрутку на стриминговых платформах.
• Юридическая неразбериха в отношении ботов: В некоторых юрисдикциях использование ботов для накрутки прослушиваний может не быть прямо запрещено или регулируемо законами, что затрудняет преследование злоумышленников.
• Отсутствие глобальных стандартов: Поскольку стриминговые платформы работают в международной среде, могут возникать юридические противоречия, касающиеся регулирования подобных действий в разных странах.

4. Риски для индустрии и последствия:

• Подрыв доверия к стриминговым сервисам: Ситуации с фейковыми артистами и ботами ставят под угрозу репутацию сервисов и уменьшают доверие пользователей.
• Несправедливая конкуренция: Настоящие музыканты, которые вкладывают время и ресурсы в создание качественного контента, могут оказаться в невыгодном положении из-за тех, кто накручивает прослушивания.
• Финансовые потери стриминговых платформ: Увеличение фальшивых прослушиваний ведет к выплатам роялти фейковым артистам, что негативно сказывается на финансовой устойчивости платформ.

Этот случай подчеркивает необходимость улучшения как технических, так и юридических механизмов для борьбы с мошенничеством в музыкальной индустрии.

Вопрос о том, является ли накрутка прослушиваний на стриминговых платформах мошенничеством или фичей системы, зависит от юридической, этической и технической интерпретации. Разберем обе стороны:

1. Мошенничество:

• Искажение статистики: Использование ботов для накрутки прослушиваний явно нарушает дух честной конкуренции. Это создает ложное впечатление популярности контента, что является формой манипуляции.
• Незаконная монетизация: Получение денег за фальшивые прослушивания можно расценивать как мошенничество. Стриминговые платформы платят за реальную активность пользователей, искажение которой приводит к выплатам необоснованных доходов.
• Нарушение пользовательских соглашений: Многие стриминговые сервисы в своих правилах прямо запрещают использование ботов и других автоматизированных методов для накрутки статистики. Нарушение этих правил может привести к блокировке аккаунтов и юридическим последствиям.

2. Фича системы:

• Пробелы в регулировании: Если система не предусматривает механизмов для предотвращения подобных действий или не описывает четко запрет на использование ботов, это можно рассматривать как "эксплуатацию" возможностей системы. В таких случаях злоумышленники могут утверждать, что они лишь использовали лазейки.
• Автоматизация как инструмент: Использование автоматизированных систем не всегда осуждается, особенно в маркетинге. Некоторые могут рассматривать накрутку как инструмент продвижения, особенно если платформа не делает явных усилий по борьбе с ботами.
• Недостаток регулирования: В отсутствие строгого законодательства или четких юридических норм, боты могут не подпадать под определение мошенничества. Это превращает проблему в "серую зону", где действия злоумышленников не всегда подпадают под конкретное правонарушение.

Баланс:

Хотя эксплуатация недостатков системы может рассматриваться как находчивость, она все же нарушает этические нормы и приводит к неравной конкуренции на рынке. В случае, когда такие действия приносят материальную выгоду за счет обмана системы и других участников рынка, это все-таки ближе к мошенничеству, особенно если платформы явно запрещают такие практики.

Однако, если платформы закрывают глаза на подобные действия или не могут их предотвратить, это может выглядеть как неосознанная фича системы, которую используют в свою пользу те, кто понимает, как ее эксплуатировать.

Экспертное заключение

Ситуация, когда музыкант зарабатывает миллионы долларов, используя ботов для накрутки прослушиваний, раскрывает серьезные проблемы в стриминговых платформах и музыкальной индустрии в целом. Системные лазейки позволяют злоумышленникам эксплуатировать платформы для получения финансовой выгоды, что приводит к несправедливой конкуренции и снижению доверия к сервисам.

Несмотря на то, что подобные действия могут восприниматься как "фича" системы из-за отсутствия эффективного контроля и регулирования, в реальности они наносят ущерб всей индустрии. Это ведет к искажению реальных данных о популярности треков, выплатам несуществующим артистам, а также подрыву репутации платформ. С юридической точки зрения, такие действия часто являются мошенничеством, но в некоторых странах или ситуациях их классификация может зависеть от местного законодательства и политик платформ.

Вывод

Для предотвращения таких злоупотреблений необходимо усовершенствовать систему контроля за прослушиваниями и ужесточить законы, касающиеся использования автоматизированных методов накрутки. Стриминговым платформам следует разрабатывать более сложные алгоритмы для выявления фейковой активности, а также внедрять более прозрачные механизмы работы с артистами. Только так можно сохранить честную конкуренцию и доверие пользователей.

Будущее

В будущем стриминговые сервисы должны сосредоточиться на развитии технологий для обнаружения и предотвращения бот-активности. Возможно, возникнут новые стандарты прозрачности для музыкальных сервисов, включая обязательные проверки артистов и их треков. Важную роль также сыграет ужесточение международного регулирования и создание глобальных правил для борьбы с фальшивыми прослушиваниями и мошенничеством в индустрии.

Хэштеги:

#Стриминг #Боты #Мошенничество #МузыкальнаяИндустрия #Технологии #ЮридическиеЛазейки #БудущееМузыки #ИскажениеДанных

Библиография:

1. Habr. Музыкант в США заработал $10 млн на генерации контента несуществующих артистов, который «слушали» боты. (2024). https://habr.com/ru/news/841278/
2. IFPI Global Music Report. International Federation of the Phonographic Industry. (2023).
3. The Guardian. How fake streaming is eroding trust in the music industry. (2021).
4. Billboard. The impact of bot-generated plays on the music industry. (2022).
5. Digital Music News. How bots are affecting the future of the streaming economy. (2023).

Эти источники содержат анализ влияния ботов на стриминговые платформы и перспективы индустрии в контексте борьбы с мошенничеством.

https://bastyon.com/alterego_midshipman?s=3e6e91688535b08ab3c628045fa068b479d9bb63d1e3ce9310a3f661e7e2fa86&ref=PDwwenY2c4AGZcvFd5hZs1pRquB7s27amq